Прочитав книжку про найм і одна порада мене зачепила: default to “no”.
Найм “не того” кандидата це найбільша помилка, яку ви можете зробити під час найму. Краще не наняти нікого, ніж зробити помиликовий найм.
На практиці це означає, що весь ваш процес найму побудований навколо того, щоб забракувати “неправильних” кандидатів, а не на пошуку “правильних”. Замість пошуку “доказів” того, що це потрібний вам кандидат ви шукаєте докази того, що це не він.
Наприклад:
Resume screening.
Бракуєте кандидатів з дивними “пробілами” в резюме, не тим досвідом, занадто частими змінами роботи, відсутності карʼєрного зростання і тд.
Phone screening.
Бракуєте кандидатів, які не співпадають з вами по очікуванням для цієї ролі та не виглядають як потенційно хороший fit.
Interviews.
Бракуєте кандидатів, які не можуть продемонструвати якості, які ви визначили як ключові для цієї ролі та/або не мають необхідних технічних навичок.
Reference checks.
Бракуєте кандидатів, на яких не вдалося отримати outstanding рекомендації.
Ще трошки цитат/нотатків:
When you look for reasons to hire someone, you’ll always find them. Thus, default to no.
Saying ‘no’ is about building a high wall around your org – every new hire must be as good as or better than your current team. It also sends the message to those inside that you apply high standards for their future colleagues.
Avoiding hiring mistakes is more important than making a hire.
https://www.amazon.com/Effective-Hiring-Manager-Mark-Horstman/dp/1119574323