Про емпатію

Published on December 16, 2025

Була у мене історія, коли ми тільки переїхали в Київ.

Я шукав роботу, грошей на житло було в обмаль і я зупинився десь у дуже далеких родичів родичів. Все було ок, я пожив у них декілька тижнів поки не знайшов житло/роботу і забрав Юлю в Київ. І ось на якісь із вихідних ми заїхали до них в гості на чай, подякувати за допомогу.

Поки ми сиділи говорили прийшов в гості їх дорослий син, успішний підприємець (бізнес! іномарка!) і теж почав нас розпитувати. Десь в цій розмові я сказав, що інтернет вдома поки не підключили бо дорого.

"Дорого?! Та ну, скільки там коштує той інтернет+модем. Хіба це дорого?!"

Мама намагалась його дипломатично зупинити ("Славік, вони молоді люди, для них це може бути дорого") але Славік* крутив головою і комунікував прозоро, що шось з нами не так.

Було неприємно.

Юля теж мені нагадує час від часу цю історію, коли я демонструю відсутність емпатії або такту. Допомагає. Сподіваюсь. :))

*імʼя на всякий випадок я змінив