don't move my cheese avatar
Max Ischenko
Спочатку ДОУ, тепер Djinni. Keep going & підтримуй ЗСУ.

Help teach share

Published on September 12, 2026

Прочитав оце цікаву (для мене) книжку From Strength to Strength, де автор намагається пояснити чому люди в 50+ намагаються пере-знайти себе і його поради на цю тему.

Ну-ну.

Теж про думаю в своєму сабака-тікале. Відповіді поки не знайшов, самому цікаво. Але як завжди, наше его наш найбільший ворог.

P.S.: Сподобалась його версія маранасаті-медитації, про професійну смерть. Переклад від ChatGPT/Claude, з моїми стилістичними правками.

  1. Я відчуваю, як мої здібності згасають.
  2. Близькі мені люди помічають, що я вже не такий гострий розумом, як був раніше.
  3. Інші люди отримують суспільну й професійну увагу, яку отримував я.
  4. Мені доводиться робити менше і кидати речі, які колись давалися легко.
  5. Я більше не здатен працювати.
  6. Багато людей, яких я зустрічаю, не впізнають мене і не знають про мої досягнення.
  7. Я ще живий, але у професійному сенсі я ніхто.
  8. Я втрачаю здатність висловлювати свої думки та ідеї людям навколо мене.
  9. Я помер і про мої досягнення більше ніхто не пам’ятає.

(пояснення від Claude): Маранасаті це буддійська практика усвідомлення смертності. Тут вона розтягнута на градієнт: не просто «я помру», а покрокове проживання втрати професійної значущості ще за життя.

Сенс не в тому, щоб себе залякати, а в тому, щоб перестати боятися.