Шляхи, які ми обираємо

Published on April 29, 2026

Якщо вірити нашим розрахункам, йти залишалось не більше 5-7 кілометрів.

Але дорогу попереду перекривала вода і спроби її форсувати чи обійти нічого не дали, крім того що ми змокли наскрізь. Було прикро розвертатися зараз, коли кінець маршруту так близько, але шо робити?

Заночувати в каньйоні так собі ідея: якщо буде злива - а на початку травня це легко - дно каньйона миттєво перетворюється на повноводну річку і тебе несе вниз. Добре якщо речі не загубиш і сам цілий залишишся.

Спробувати піднятися вище, з надією обійти воду поверху і спуститися вниз, якщо тропа повернеться? План так собі, але краще ніж нічого.

Скелі не дуже круті, є за що зачепитися. Є дерева, якщо раптом покотишся вниз. Одна проблема- немає спуску. Траверс веде нас вище й вище і в якийсь момент ти розумієш вода залишилась далеко внизу і спуску не буде. Ще пару годин і ми наверху.

Знайшли місця для ночівлі і на наступний день повернулись у Соколине.

..

Досі згадую різні наші пригоди в Криму, походи соло і з друзями. Чи я знав я тоді, що назад вже не повернуся можливо ніколи? Кожен день ми робимо вибір і часто навіть не усвідомлюємо, що назад шляху може не бути.

P.S.: Знайшов наш маршрут на All Trails. Some day.